Велика частина контенту та послуг в інтернеті доступна простому користувачеві абсолютно безкоштовно: електронна пошта, соціальні мережі, сайти новин... Чи замислювалися ви коли-небудь: чому? Можливо, ви платите за безкоштовний контент набагато більше, ніж можете собі уявити?
Ілюзія безкоштовності
Facebook, Google, сайти новин - так можна було б спрощено зобразити щоденний маршрут більшості інтернет-користувачів. Маршрут безкоштовний і, здавалося б, абсолютно безпечний: перехід від одного пункту до іншого відбувається майже автоматично. А що б стало, якби в один день ви зайшли на улюблений інформаційний портал, а доступ до матеріалів був би закритий - вас би чемно попросили сплатити передплату, якщо ви хочете продовжувати користуватися ним?
Безтурботна прогулянка була б зіпсована: «Чому я повинен за це платити?», - багато хто роздратовано запитає. «Чому я можу безкоштовно користуватися Google і Facebook, а цей портал робить з себе казна-що і вимагає від мене грошей?!». Багатьом здається, що в таких величезних корпораціях, як згадані Google і Facebook, поголовно працюють самовіддані волонтери, кожен день жертвують собою в ім'я «інтернету для користувача». Все не так просто: в 2014 році річний дохід Facebook дорівнював більше 12 мільярдів доларів, Google - аж 66 мільярдів доларів. Побачивши такі цифри, ви все ще вірите в місію «інтернету для користувача»? Наші портали новин навряд чи можуть похвалитися такими доходами. «А це вже не мої проблеми», - скаже типовий, звиклий користуватися дивами інтернету безкоштовно користувач. «Нехай радіють, що їх взагалі читають». Така логіка лише зайвий раз доводить, що самі користувачі не усвідомлюють, що вони залучені в процес виробництва капіталу, в якому їм відведена другорядна роль. Адже інтернет насправді - це не місце, де всі рівні, а жорстка піраміда, якою керують зверху.
Інтернет-піраміда
Щоб довести, що все безкоштовне - ілюзія, досить задати одне просте запитання: як вам здається, звідки у цих сайтів такі доходи? Якщо не платите ви, то, виходить, хтось платить за вас. І цей хтось - не яка-небудь доброзичлива людина, готова віддати останній цент, щоб ви могли погортати стрічку новин в Facebook або пошукати в Google, куди б сходити ввечері. Цей хтось - реклама.
Якщо сайти диктують правила з верхівки піраміди, то реклама - це той, хто володіє нею, той, хто встановлює правила. Ви шукали, де провести вечір? Відмінно! Google запропонує вам декілька приємних місць, і ви швидше за все зможете втілити свої плани в життя. Але не все так просто, як здається. Наступного разу, коли ви вирішите як завжди погортати новинну стрічку, праворуч від неї ви побачите або те місце, де добре провели вечір, яке ніби натякає вам, що непогано б відвідати його ще раз, або інші схожі місця, які настирливо нагадують вам, що треба вже урізноманітнити своє дозвілля. Це перша пастка ілюзії безкоштовності - за вами стежать, і ваша особиста інформація використовується без вашої згоди.
Друга пастка ще більш небезпечна - ви, швидше за все, навіть самі того не усвідомлюючи, стаєте матеріалом для виробництва капіталу сайтів, що знаходяться на верхівці піраміди. Абсолютно безкоштовно. Вкрадена інформація про вас використовується для того, щоб потім красти ще й вашу увагу - за допомогою реклами. Вона скрізь: на вашій особистій сторінці, в стрічці новин, в пошуковику, навіть в електронній пошті - вас ніхто не попереджав про це і не питав, чи хочете ви її дивитися, чи хочете ви, щоб ваші особисті дані використовувалися в таких цілях. Google і Facebook вирішили все за вас і за мільйони інших людей: ми пропонуємо вам свої послуги безкоштовно, знецінюємо вашу увагу і за рахунок цього заробляємо свої мільярди.
Просто користуйтеся послугами Google, Facebook та інших сайтів. Абсолютно безкоштовно.
Як аудиторія перетворюється
на трафік
Механізм експлуатації на інформаційних сайтах діє ще витонченішим способом. Якщо раніше інтернет був обіцянкою простору, де всі рівні, де кожен може висловити власну думку і вона буде почута, де локальні і глобальні проблеми вирішуються спільно, а доступні для всіх ЗМІ виховують громадянське суспільство, то зараз, вже через десятки років, на таке бачення можна реагувати хіба що з гіркою посмішкою. У всіх перерахованих вище цінностей одна умова - повага до особистості. З того моменту, як ви заходите на інформаційний портал, ви припиняєте бути особистістю і стаєте трафіком.
«Але як же так? Адже я можу залишати коментарі, полемізувати з іншими, нарешті, просто перестати відвідувати сайт, який мене не влаштовує!», - посперечаєтеся ви. І це так, але, як це не сумно, ваша думка і ваші добре продумані аргументи в коментарях нікому не цікаві: для системи ви завжди будете або 1, або 0 - або ви є, або вас немає. І це ще одна пастка ілюзії безкоштовності, яка на інформаційних порталах стає ще й ілюзією участі. Ви - просто 1, і, нескладно здогадатися, що таких 1, як ви - мільйони. Ви навіть не клієнт і не споживач, який може мати рацію, ви просто цифра, показник трафіку. А ваш улюблений портал, де ви щодня читаєте новини, продає вас рекламодавцям, які крадуть вашу увагу.
Чи можна звинувачувати в цьому власників інтернет-порталу? Ні. У такій системі у них немає іншого виходу. Чи можемо ми звинувачувати журналістів у тому, що дуже часто вони пропонують неякісний, погано підготовлений і навіть дурний матеріал? Ні. Вони роблять свою роботу, яка влаштовує їх головного роботодавця - рекламу. Ви зайшли на сайт - ви стали 1, ви прочитали матеріал - ви стали 1, він вам сподобався або не сподобався, і ви вирішили висловитися - ви стали 1. Якість на будь-якому щаблі піраміди втрачає сенс, головне - кількість, ваша увага, ви - як одиниця, легко конвертована вже в умовну одиницю.
Вочевидь, журналістика, відома як четверта влада, втрачає свою головну суспільну функцію - інформування суспільства і формування громадянської самосвідомості, пропонуючи натомість ілюзію участі, яка, насправді - всього лише механізм генерування трафіку для реклами. А ви згодні віддати владу нечесній рекламі?
Змінювати систему
Безпечна прогулянка інтернетом насправді таїть у собі багато небезпек, як особистих, так і глобальних: реклама краде ваші дані і вашу увагу, знищує якісну журналістику, перетворюючи її на інструмент маніпуляції. Але ми можемо це змінити - для цього потрібно відмовитися від ілюзії безкоштовності.
По-перше, необхідно повернути платну підписку (як це було з газетами). Слід розуміти, що поки хтось платить за вас, цей хтось також вирішує, хто ви, а також що і як ви будете читати. Повернення платної підписки означає реабілітацію якісної інформаційної та аналітичної журналістики і повернення журналістиці її влади - сплачуючи за контент, ви стаєте повноцінним учасником того, що відбувається на інформаційному порталі. Журналісти будуть мотивовані відповідально виконувати свої завдання, а ви будете читати якісні матеріали.
По-друге - змінити ставлення до реклами і відкрити до себе вільний доступ. Про це подбає APM Agentuur (www.adpays.me) - компанія, що пропонує якісно новий погляд на рекламу і інтернет в цілому. Ми надамо вам особисту рекламну дошку, на якій ви будете бачити тільки ті рекламні оголошення, які цікаві саме вам, і тільки тоді, коли самі цього захочете. Найголовніше: ми віримо, що можна повернути повагу до особистості в інтернеті, тому рекламодавці, що вибрали наш сайт, будуть платити вам 90% від вартості рекламного оголошення, яке ви переглянете.
Ми проти пірамід і проти ярликів, які навішують власники піраміди. Реклама - не зло, а помічник, вона допомагає знайти те, що нам цікаво. Журналістика - не генератор трафіку, а життєво важливий для суспільства інститут, який повинен оплачуватися тими, заради кого він працює. Ми віримо, що створювати інтернет для користувача, інтернет, де поважають вас і ви поважаєте інших, ще не пізно.
#іншийінтернет
#APM #APMAgentuur #Adpays #adpays.me #ПерсональнаРекламнаДошка
#справедливістьврекламі #малийбізнес #реклама #ПРД #справедливареклама
#справедливістьврекламі #малийбізнес #реклама #ПРД #справедливареклама
Комментариев нет:
Отправить комментарий